
Невже вам не набридла ця брехня?
І не набридло бовтатись в помиях?
Люди в пагонах, ви повинні захищати нас-
Ви ж без вини, натомість, робите з нас винних.
На що ви проміняли свою честь?
На мзду, посули і великі гроші?
А як же честь мундира, Ваша честь?
Чи, може, ця вам не під силу ноша?
Чи так, в брехні, збираєтеся вмерти?
Я вам не заздрю, а жалію вас,
Бо нищите бездумно і одверто
Того, кого на поміч сам Господь нам,
змученим таким життям, Свого послав.
Та хочу вірить я, що совість у вас є.
Вона прокинеться – та щоб не було пізно.
А Божий суд нікого не мине,
І тут не відкупитися, бо суд цей буде грізний.
За все, що натворили за життя:
За сфабрикованії справи й людські сльози,-
За все, у чім не мали каяття,
Вам відповідь тримать – на віки вічні.
Врозуми вас, Боже!







