ЧИ ХОЧЕШ ВИЖИТИ?

Кого сьогодні здивуєш беззаконням? Нікого. Бо всі до нього звикли. А якщо річ стає звичною - вона стає нормою життя. Чому ми майже всі, бачачи процес знищення духовної людини, руйнацію храмів в 21 столітті, навіть не дивуємося цьому? Бо ми до цього звикли, як раби беззаконня й корумпованої влади. А значить Держава зла є для нас нормою! От від чого страшно за майбутнє наших дітей! Світ робить свій вибір на користь хаосу і зла.

А чи усвідомлений цей вибір? Далеко не кожним. Адже ми поводимо себе, як ті жаби в казані з маловідомої притчі:

"Якось у два великих казани з водою накидали жаб і стали їх підігрівати на вогнищі. Один казан підігрівали дуже швидко. Жаби, відчуваючи небезпеку й загрозу для життя, хутко почали вистрибувати - і врешті врятувалися. Другий же казан підігрівали повільно, даючи можливість жабам адаптуватися до нових умов. Тож жаби відчували лише дискомфорт, але ніяк не загрозу життю. І сиділи в казані до тих пір, поки не зварилися."

Цю притчу я почула на одній із просвітницьких лекцій із віталогії Патріарха Мойсея. Мова йшла про те, як розбудувати Царство Боже на Землі - така віками насущна й омріяна тема. Саме проста, щира й образна форма подачі священиком матеріалу допомогла моїй душі стрепенутися і провести явну аналогію з нашим суспільством, із сьогоденням. Я жахнулася! Нас теж "підігрівають", адаптують до все більшого й більшого хаосу, тобто до царства зла. Сподіваються, що не повистрибуємо.

Але ж хіба для цього треба було народжуватися, щоб так безславно піти в небуття? Для чого ж тоді приходили у світ будителі свідомості народу, яких світ гнав і продовжує гнати сьогодні? Як жене уже згаданого будителя і просвітителя Мойсея, який несе людям Слово Боже, будує на власні кошти храми Божі. Біда, що заскорузлі церковники сталінської висвяти дуже не зацікавлені, аби священик показував такий приклад служіння людям, тому й намагаються знищити і його, і церкви ним збудовані (детальніше про події в м. Ужгороді та в м. Києві). Хоч є в цьому певний знак, бо попереджував Господь: "Мене гнали, і вас гнатимуть". Тож, зрештою, навіщо людству такою великою жертвою було дароване спасительне Христове вчення? І чи хто з політиків, що намагаються керувати народами, спромігся за два тисячоліття написати ліпші, досконаліші закони, ніж закони Божі для людей? Адже саме за Божим законом, ми маємо право вільного вибору у своєму житті. Щоби жити щасливо чи ні. І цього права в нас ніхто і ніколи не може відібрати, крім нас самих. Тому кожен із нас вільний вибирати: вистрибнути з пекельного казана і жити в гармонії із совістю - чи бути заживо звареним.

ЩО ГАРАНТУЄ СТОЛИЧНА ВЛАДА УКРАЇНЦЯМ

В Апеляційному суді м. Києва колегією суддів під головуванням Шахової О.В. з листопада 2010 по вересень 2011 року розглядалася справа, яка могла б привернути увагу як спеціалістів-будівельників, так і фахівців-юристів. Річ у тім, що в рамки закону й здорового глузду не вписується ні суть позову, ні документи, що підтверджують його, ні сама процедура слухання справи. Чи допустимо таке глумління над людьми і законом у державі, що заявляє про себе у світі як про правову? (докладніше...)

Почнемо з того, що позов подано в інтересах Київської міської ради Прокуратурою Дарницького району м. Києва в тому, що на приватній території – патріаршому подвір’ї Першоієрарха УАПЦ-К Мойсея - зведені будівлі, які, на думку позивачів, потрібно знести. А це дві прекрасні новенькі споруди, у які вкладено чималі кошти і час.

І одним з пунктів позову є те, що нібито ці будівлі не мають достатньої міцності і можуть завалитися. Так стверджують кабінетні спеціалісти з міської держадміністрації, не провівши жодної експертизи, навіть не торкнувшись пальцем цих будівель.

Це було б смішно, якби не так сумно і прикро, що в наш комп’ютеризований час фахівці на око можуть робити висновки. Навіть школярі знають, що висновки повинні ґрунтуватися на результатах перевірки, а визначення рівня міцності повинно проводитися лабораторно. А тут на око вимірюють. Що це - непрофесіоналізм? Чи щедро проплачене замовлення? Моторошно стає від цинізму і холоднокровності, з якими представники влади топчуть останні надії на те, що живемо в цивілізованій, а не дикій, печерній країні. Та саме так демонстративно і зухвало поводили себе служителі Феміди і позивачі, аби рішення, винесене суддею Дарницького суду Цимбал І.К. про знесення храму Преображення Господнього та обителі, залишилося в силі.

А запас міцності патріарших будівель, які вже три роки так муляють очі замовнику та його ревним виконавцям, підтверджений проектними розрахунками і заданий був уже наперед. А далі не було жодного порушення проектних вимог. Відповідальні монтажні роботи теж виконували фахівці спеціалізованих організацій, які мають ліцензію на проведення даного виду робіт. А господарем були запрошені спеціалісти з відповідної установи для проведення експертизи щодо міцності даних будівель. І проведена була експертиза не на око, а за усіма правилами, вимірами, із взяттям проб, з лабораторними дослідженнями і підтвердила високий рівень міцності споруди. Висновок державної комісії по наданню експертної оцінки став законним підтвердженням, що будинок можна віднести до першої категорії, яка надається будівлям з підвищеним рівнем міцності.

І от ці законні, а не надумані чи сфальсифіковані дані не додавалися суддями до справи, їх просто ігнорували. Декілька разів адвокати подавали ці висновки державної комісії, але їх весь час відхиляли. Лише на передостанньому засіданні Апеляційного суду в даній справі, завдяки присутності журналістів і правозахисних організацій та переконливій наполегливості адвокатів, суддя була змушена все-таки прийняти ці вкрай важливі документи. Хоча в результаті цілковито їх проігнорувала.

З самого початку було видно, що суддя Шахова поводить себе упереджено, бо в позивачів на перше засідання навіть не було їхніх висновків щодо міцності будівлі, хоча це був основний пункт позивної заяви. Суддя спеціально дала достатньо часу, перенісши судове засідання на два місяці, лише для того, щоб позивачі надали бодай-який папірець з цього приводу. На наступне засідання вони надали аж на чотирьох сторінках свої висновки, що будівля завалиться, і спиралися лише на свої візуальні спостереження через паркан, не надавши ні розрахунків, ні обґрунтувань, ні висновків лабораторних досліджень.

Ось такі нині спеціалісти в Київській міській держадміністрації, що мають рентгенівський зір і куцу совість. І такі судді в столичному Апеляційному суді, що теж мають серйозні проблеми із совістю і з тим же зором, бо не добачили основний доказ, який показує всю абсурдність позову і рішення першої інстанції Дарницького районного суду - висновок Державної комісії з проведення експертиз на 100 аркушах з докладними розрахунками і викладенням результатів лабораторних досліджень. Таку експертизу мав би назначити суд для підтвердження або ж спростування пунктів позову. Але - ні. Знести Божий храм – під цим рішенням на догоду позивачам і замовнику підписалася суддя Шахова разом зі своїми колегами.

Описана історія - це ще одна кричуща ілюстрація цілковитого небажання урядовців припинити розгул злочинності і їхньої неспроможності розбудовувати правову демократичну державу. Це відверта зневага як моральних, так і юридичних законів і демонстрація того, що нічого святого для них не існує. Нема тієї межі, за яку в гонитві за наживою вони не змогли б переступити. Важко виміряти, скільки людського горя вже розлито лише за роки незалежності і скільки кривди ще вчинять такі слуги народу. Чого ще чекати від них людям у провінції, якщо в столиці вони що хочуть - те й чинять?

Чи про це мріяли цілі покоління українців, виборюючи своє законне, Богом дане право на життя?

УЗАКОНЕНЕ БЕЗЗАКОННЯ: ВЛАДА В УКРАЇНІ ПЕРЕЙШЛА ВІД ДИСКРИМІНАЦІЇ УАПЦ-К ДО ВІДВЕРТИХ РЕПРЕСІЙ

Україна сьогодні зависла над прірвою мороку - народ живе в цинічному корумпованому суспільстві, де панує бездуховність, аморальність, розгул злочинності і де заради наживи ладні знищити навіть святе святих - Божий храм.

З початку 2002 року триває боротьба духовенства та вірних Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної, спрямована на захист своїх законних прав, які гарантовані Конституцією України, міжнародними актами з прав людини, законодавством України.

Держава в особі її владних органів, нехтуючи правом кожного з членів громади УАПЦ-К на свободу совісті та віросповідання, порушує чинні закони про заборону дискримінації, відмовляє в реєстрації релігійних громад, таким чином перешкоджаючи здійснювати духовенству та вірним релігійну діяльність та користуватися своїми законними правами та свободами. Окрім того, держава в особі органів прокуратури здійснює переслідування Першоієрарха Церкви Патріарха Мойсея, порушивши проти нього сфальсифіковану справу, щоб підірвати авторитет і перешкодити його релігійній діяльності. А судові органи, виконуючи замовлення, винесли протизаконне рішення про знесення храму Преображення Господнього, збудованого на кошти і силами членів громади на приватній земельній ділянці Патріарха УАПЦ-К Мойсея.

Ще з 2008 року з боку прокуратури Дарницького району м. Києва почалися дискримінаційні дії проти Патріарха Мойсея. Так прокурор Дарницького р-ну подав незаконний позов до Дарницького районного суду в інтересах громадянина Овдієнка В.Ф., ділянка якого знаходиться за 40 метрів від храму, з вимогою знести Кафедральний собор Преображення Господнього УАПЦ-К, який на той час ще будувався.

Голова Дарницького районного суду Леонтюк Л.К. Ухвалою від 22 грудня 2008 року залишила без розгляду позовну заяву прокурора Дарницького р-ну м. Києва до Патріарха Мойсея (Кулика О.І.), оскільки відповідно до ч.1 п.2 ст. 207 ЦПК України прокурор не мав права подавати заяви в інтересах зацікавленої особи - Овдієнка В.Ф.

На цьому незаконні дії Дарницької прокуратури не закінчилися. Через рік знову прокуратурою Дарницького р-ну м. Києва за підписом заступника прокурора Гаврюшенка В.О. було подано новий позов до Дарницького районного суду Києва тепер уже в інтересах Київської міської ради до Патріарха Мойсея (Кулика О.і.) про знесення вже збудованого Кафедрального собору Преображення Господнього УАПЦ-К.

Справу розглядала суддя Цимбал І.К., яка всіляко намагалася догодити позивачам по справі - представникам Дарницької прокуратури і Київської міськради. Як докази у справі, подані позивачами, виступає статут садового товариства "Придніпровський-2", який ще за радянських часів зобов'язував власників ділянок зводити будівлі площею не більше 50 кв. м. У процесі розгляду справи з'ясувалося, що оригіналу статуту садового товариства давно немає, тож він не може виступати належним доказом у справі. І власники інших будівель, які також входять до садового товариства, давно вже не дотримуються положень застарілого статуту і безперешкодно продовжують будувати навколо приватні будівлі площами не менше 200 - 500 кв. м.

Позивачі, заявляючи про те, що відповідач здійснив будівництво з істотним порушенням будівельних норм, обґрунтували свої вимоги виключно на підставі висновків, зроблених після візуального огляду церковних споруд. Жодна особа, яка представляє інтереси позивачів, не є фахівцем в галузі будівництва. Позивачі, обґрунтовуючи позовні вимоги, не надали ані висновку експертно-технічного дослідження, ані висновку будівельно-технічної експертизи, жодного письмового документу, який був би складений фахівцем в галузі будівництва.

На заявлені клопотання адвокатів Патріарха Мойсея суддя Цимбал І.К. відмовила двічі в призначенні будівельно-технічної експертизи. Натомість влаштувала виїзне засідання на місце забудови й обмежилася особистим оглядом патріаршого подвір'я, тим самим незаконно перебравши на себе повноваження експерта. Суддя Цимбал чомусь вперто не помічала наявного у справі висновку Інституту незалежних експертиз про повну відповідність будівлі чинному законодавству у сфері будівництва, поданого як доказ відповідачем.

Після такого "детального і об'єктивного" дослідження обставин справи суддя виносить не менш "незалежне і об'єктивне" рішення 7 липня 2010 року - задовольнити позов про знесення храму, а також про знесення поруч розташованої будівлі Патріарха Мойсея, у якій проживає духовенство зі своїми родинами (16 осіб).

У дусі судді Дарницького районного суду Цимбал І.К. розглядала справу про знесення храму і будинку для духовенства в Апеляційному суді м. Києва і головуюча суддя Шахова О.В.. Протягом дев'яти засідань колегії Апеляційного суду суддя Шахова О.В. відкрито демонструвала упереджене й необ'єктивне ставлення до адвокатів Патріарха Мойсея, відхиляючи численні, обґрунтовані адвокатами клопотання та заяви про відвід судді Шахової О.В. Суддя відкрито симпатизувала і надавала перевагу стороні позивача, що вже є порушенням права на справедливий суд, таких засад судочинства, як законність, рівність усіх учасників судового процесу, неупередженість та об'єктивність судочинства; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, що гарантуються нормами Конституції України і процесуальним законодавством.

На засіданні суду 10 березня 2011 року головуюча суддя Шахова О.В. безпідставно відмовила адвокатам Патріарха Мойсея в долученні до матеріалів справи одного з найважливіших документів - експертного висновку ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", що має відповідну ліцензію і який підтвердив відповідність споруд нормам чинного будівельного законодавства та повну придатність до експлуатації як будівель найвищої категорії. Натомість суддя Шахова прийняла висновок візуального огляду споруд від третьої особи по справі - Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, яка не має подібних повноважень і до того ж перевірку проводила не в приміщенні будівлі, а із-за паркану.

Лише на засіданні 30 червня 2011 року адвокатам Патріарха Мойсея вдалось таки долучити до матеріалів справи необхідні документи. Але у відповідь на заявлене вже третє клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи колегією суддів на чолі з Шаховою О.В. була винесена ухвала про відмову в задоволенні даного клопотання. Хоча право відповідача на отримання експертизи, як одного із різновиду доказів, прямо встановлено ст. 10, ч. 1 ст. 27, ст. 60 ЦПК України.

Жоден із колегії суддів Апеляційного суду (головуюча Шахова О.В., суддя Головачов Я.В., суддя Поливач Л.Д.), яка розглядала справу, не є фахівцем у галузі будівництва, а тому не може скористатися знаннями в галузі будівництва і в повному обсязі визначити об'єктивність, повноту та достовірність будь-якого із доказів позивача або відповідача по справі.

Відмовляючи представникам Патріарха Мойсея в задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, суддя Шахова О.В. позбавила можливості надати до справи висновок експерта, який може спростувати вимоги позивачів про те, що будівлі Патріарха Мойсея побудовані з порушенням державних будівельних норм. Таким чином суддя Шахова О.В. вкотре грубо порушила ст. 10 ЦПК України, у якій зазначено, що "цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості".

Викладені факти дають вагомі підстави вважати, що розгляд даної цивільної справи здійснювався необ'єктивно та упереджено, з порушенням принципів рівності та змагальності сторін та інших норм Цивільно-процесуального законодавства України. Удаване правосуддя в Апеляційному суді столиці України, що вершила суддя Шахова О.В. тривало протягом десяти місяців. Та було цілком очевидно, що холоднокровно і цинічно чиниться розправа над відповідачем - Патріархом Мойсеєм і громадою Української Автокефальної Православної Церкви канонічної.

8 вересня 2011 року в Апеляційному суді міста Києва відбулося останнє засідання по даній справі. Представниками відповідача було заявлено вкотре клопотання про призначення будівельної експертизи, натомість колегія суду на чолі з суддею Шаховою О.В. знову безпідставно відмовила в задоволені даного клопотання. Такі дії суддів свідчать про повне нехтування ними вимог ЦПК України.

Адвокати заявили колегії суддів заяву про відвід, однак колегія суду з суддею Шаховою О.В. відмовила в задоволенні цієї заяви.

Загалом за дев'ять судових засідань Апеляційного суду міста Києва представниками Патріарха Мойсея було заявлено близько 30 клопотань, у задоволені більшості яких було незаконно відмовлено. Шість разів головуючій судді Шахової О.В. та колегії суддів було заявлені клопотання про відвід, у задоволені яких теж було безпідставно відмовлено.

На останньому засіданні 8 вересня 2011 року Шахова дуже поспішала нарешті виконати замовлення зацікавленних осіб та ухвалити рішення по даній справі. Суддя під час розгляду постійно підганяла адвокатів Патріарха Мойсея, обмежуючи їх в часі для виступу. Суд тривав без перерви більше п'яти годин.

Представниками Патріарха Мойсея в апеляційній інстанції було повністю обґрунтовано та доведено законність церковних споруд, яка підтверджувалась матеріалами даної судової справи: експертний висновок зроблений ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (який складений групою вчених, кандидатом та доктором технічних наук), три експертні висновки зроблені Незалежним Інститутом Судових Експертиз (складений експертом, який має науковий ступінь кандидата технічних наук, кваліфікацію судового експерта), технічний висновок інженерно-геологічних вишукувань, проекти споруд, технічні паспорти, дозвіл на реконструкцію та інше.

Висновки, які надані суду і долучені до справи, встановлюють відсутність порушень Патріархом Мойсеєм державних будівельних норм під час будівництва даних споруд.

Натомість з боку позивачів не було надано жодного спеціалізованого висновку стосовно порушень будівельних норм при будівництві споруд Патріарха.

Прокуратурою Дарницького району міста Києва не було обґрунтовано та не було доведено, які саме державні інтереси порушив Патріарх Мойсей, збудувавши на приватній ділянці церковні споруди, також позивач порушив чинне законодавство, посилаючись на неіснуючі будівельні норми (ВСН 43-85 та п.8 Статуту СТ "Придніпровський-2"), що було встановлено в апеляційній інстанції.

Вищезазначені факти доводять законність споруд Патріарха Мойсея та незаконність рішення Дарницького р-н. суду м. Києва, яке прийняла суддя Цимбал І.К. Проте це не завадило корумпованій судді Шаховій О.В. 8 вересня 2011 року винести незаконне рішення на користь позивача (Дарницької прокуратуру та Київської міськради) - "відмовити у задоволенні апеляційної скарги представнику Патріарха Мойсея (Кулика О.І.) в повному обсязі, залишити рішення першої інстанції без змін."

Планомірні і цілеспрямовані протиправні дії державних чиновників свідчать, що багаторічна дискримінація Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної на сьогодні переросла у відкриті репресії. Бо зацікавленні особи, маючи доступ до влади, прагнуть фізично знищити Патріарха Мойсея і зруйнувати збудований ним на приватній земельній ділянці Кафедральний собор Преображення Господнього.

НЕ ДАЙМО НОВІТНІМ СТАЛІНІСТАМ-САТАНІСТАМ…

Жахлива несправедливість із попранням законності, людяності, правди і Христової любові була вчинена з громадою Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної. Держава в особі суддів Апеляційного суду м. Київ ухвалила зруйнувати Кафедральний собор УАПЦ-К, який збудував Сам Господь руками своїх вірних. Цей факт став кульмінаційним у довгому процесі нищення релігійної громади УАПЦ-К та її духовного лідера Патріарха Мойсея. І Президент, і прем’єр-міністр, і державні органи влади, і депутати Верховної Ради, і всі правові організації «демократичної України», яким були направлені листи з проханням припинити це варварство, залишилися глухими і байдужими.

Невже посміють у самому серці столиці у 21 столітті сталінські пси занести руку на Святе Святих?! Посміють? Так, як посміли зруйнувати за радянської влади тільки у Києві 170 храмів. Посміють, дорогі українці, із вашої мовчазної згоди і ганебної ментальної риси: моя хата скраю…

Постає питання: як же захистити свої законні конституційні права перед цією корумпованою державою? Де шукати захисту пересічному громадянину, над яким нависає кровожерна, повністю скорумпована, деградована, прогнила до основ державна управлінська машина? Може, податися до Євросоюзу шукати правди? Адже Україна займає одне з перших місць за поданими до Європейського суду заявами про порушення прав людини на віросповідання, про дискримінацію. Однак, як свідчать факти, у Страсбурзі не поспішають розібратися з переслідуванням християн в Україні. Бо в Євросоюзу є своя стратегія, він заклопотаний «просуванням в Україну антихристиянських "цінностей", якими є так звані одностатеві "шлюби", гендерна політика, ювенальна юстиція». Правду писав наш Віщий Тарас: «У чужому краю Не шукайте, не питайте Того, що немає І на небі, а не тілько на чужому полі. В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля». Отже, ми повинні, ми мусимо збудувати власну хату за Господніми законами справедливості, братолюбія, добра і любові. І всі, хто сповідує такі ж ідеали, повинні єднатися з нами, щоб чинити спротив злу, втіленням якого стала корумпована українська влада, повинні допомагати один одному боротися, відстоювати право на життя, виборювати щасливе майбутнє з Богом на цій землі. Ми повинні усвідомити, що іншого шляху у нас немає. Якщо руйнують храми – нищать душу народу, то ми над прірвою прокляття, після чого почнуться великі біди для всіх, яких буде не зупинити. Без душі людина стає мертвою, так само гине й держава без Божої Церкви.
Єднаймося у Христовій любові, не даймо новітнім сталіністам- сатаністам знищити душу України!

Доборолась Україна
До самого краю… ( Т. Г. Шевченко)

СУДДЯ ШАХОВА ВІДПРАЦЮВАЛА НА ВСІ СТО

Суддя Шахова О.В. приймає рішення про знесення православного храму

Якщо ще хтось в Україні думає, що в судах можна знайти правду, то дуже помиляється. Судді настільки скорумповані, що вже і не приховують це, або лише роблять вигляд, що чинять правосуддя, а насправді відпрацьовують замовлення.

Так і суддя Шахова О.В., і її колегія працювали у справі про знесення храму та обителі на архиєрейському подвір’ї патріарха УАПЦ-К Мойсея. Це класичний приклад розгляду справи на «прохання». А замовники таки ж добре, мабуть, «просили», бо судді позав’язували очі, щоб не бачити явних фактів невідповідності законодавству України тих документів, на які посилалася суддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал, виносячи свій вирок про знесення нових, міцних будівель (детальніше... ).

У залі суду впродовж багатьох місяців було розіграно багатоактову виставу, щоб про людське око показати уявне правосуддя, і лицемірно ним прикриваючись, покрити помилку судді першої інстанції – Цимбал І.К.

Так замість правосуддя і вершаться розправи над громадянами, котрі таки шукають правди і хочуть вірити в закон. А суди в Україні – це орган, який узаконює замовлення розбагатілих за рахунок народу осіб. Тому чесному громадянинові зі скромними статками марно сподіватися вибороти законний позов.

От і в цій справі перетнулися інтереси представників церковної верхівки, державних мужів і бідної, але Божої Церкви, яка намагається служити людям.

І кожен, хто стикається з подібними судами, переконується, наскільки він безправний у своїй країні, де сильні світу цього що хочуть, те і творять.

Захочуть вони знести пам’ятку архітектури - то будь ласка, і суд їх виправдає. Забажають відібрати квартиру - суд їм у цьому допоможе. Заманеться їм відібрати бізнес - і суд також не стане на заваді. А тут уже піднялася рука на приватну власність, та ще й Першоієрарха Церкви, бо замовили. Тож і почали фабрикувати справу: і будівлі не тих розмірів, і відстані не такі, і міцність для них сумнівна, хоч є дозволи, є відповідність чинних норм, є висновки проведеної експертизи державних служб про надійність. А в засіданнях творилися свої закони, норми і будівельні експертизи і узаконювалися просто в залі суду із якихось папірців сумнівного походження, із висловів представників держадміністрації, непідкріплених ніякими цифрами і розрахунками. Говорилося ними абищо, щоб тільки заповнити цим справу.

І стало це можливо, бо маємо корупцію, яка є породженням цього світу – світу зла. Вона є в усіх країнах в тій чи іншій мірі, але в Україні набула статусу державності і майже легальності. Вона увійшла настільки у виконавчі, правоохоронні і судові органи, що законності і правди там не доб’єшся. Плати - і ти отримаєш усе “по закону”, і тебе захистять, і все інше. Навіть такса є на всі послуги.

А як не платиш, то і не захистить тебе ні міліція, ні суд, ні прокурор. Тож якщо в тебе немає грошей – ти безправний. І хоч лобом стукай у ту стіну глухого нерозуміння. І лише гроші відкривають двері у світ правосуддя, і усі закони тоді працюють на тебе.

Але останнім часом кругом тільки й балачок, що ведеться нечувана досі боротьба з корупцією в цих таки правоохоронних органах і судах. Та не відчувається цього в Апеляційному суді Києва, бо явно замовним було винесене рішення у справі будівель на патріаршому подвір’ї. Цим рішенням просто було перекреслено закони України, підзаконні акти і нормативи, які діють на даний час в Україні, грубо порушилось право приватної власності, під час розгляду зроблено багато інших порушень процесуального характеру. І обійшли таки закони України, і не побоялись занести руку на дім Божий, і знехтували висновками законної експертизи, і посміялися над правдою і правами.

Отже, суддя Шахова і її колегія відпрацювали замовлення на всі сто відсотків, показавши виставу під назвою «Правосуддя по- українському», чим, правда, бездумно й безсоромно вписали ганебну сторінку як в історію своїх родів, так і в новітню історію України.

Боголюб

ЗАЯВА ПАТРІАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КАНОНІЧНОЇ ЩОДО БЕЗПРЕЦЕДЕНТНОГО ДЛЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ РІШЕННЯ ПРО РУЙНАЦІЮ ХРАМУ БОЖОГО

Патріархія Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної заявляє, що прийняте 8 вересня 2011 року колегією суддів Апеляційного суду м. Києва (головуюча суддя Шахова О.В.) рішення про знесення Кафедрального собору УАПЦ-К й обителі для духовенства є безпрецедентним для сучасної України і недопустимим для цивілізованої європейської держави.

Патріархія констатує, що рішення про руйнацію церковних споруд УАПЦ-К було прийняте з мовчазної згоди найвищих посадових осіб держави і за підтримки владних структур. Таке твердження базується на безрезультатних багаторазових зверненнях членів громади УАПЦ-К до гаранта Конституції Президента України Януковича В.Ф. і до Прем'єр-міністра України Азарова М.Я. про захист громадянських і релігійних прав.

Патріархія стверджує, що факт прийняття рішення про знесення церковних споруд УАПЦ-К засвідчує, що процес планомірного репресивного нищення Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної та Патріарха Мойсея продовжується. А сили, що фінансують цей процес, намагаються знищити Церкву, яка має канонічне походження від Польської Православної Церкви, яка отримала у 1924 році томос від Вселенської Патріархії про надання автокефалії. І про цей документ своєю заявою нагадали всьому православному світу в Константинополі у вересні 2011 року чотири Патріархи найстарших православних Церков світу, в тому числі і Вселенський Патріарх Варфоломій.

Патріархія Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної сподівається, що християнський світ і міжнародна спільнота не залишаться осторонь, а будуть послідовні у своїх заявах і втрутяться в процес безпрецедентного для сучасного світу нищення канонічної Православної Церкви і варварське знесення храму Божого.

БОГОБОРНИЦЬКА ЕПОХА ПОВЕРТАЄТЬСЯ?

Епідемія гріха в Україні сягнула критичної межі. Скорумповані представники влади довели, що заради власної наживи вони ладні посягнути навіть на Святая Святих. 8 вересня 2011 року на дев’ятому засіданні колегія Апеляційного суду м. Києва ухвалила сфальсифіковане дискримінаційне рішення Дарницького районного суду про знесення Кафедральгого собору Преображення Господнього та священичої обителі Патріарха УАПЦ-Канонічної в районі Осокорків. Такого прецеденту не пам’ятає ні цивілізований світ, ні Україна від часів Сталіна і Хрущова, коли безбожна влада чинила криваву розправу над справжніми священиками. Але то була богоборницька епоха. То, виходить, усе повертається на свої кола? Це все вже було: крайнє зубожіння народу, розгул злочинності, свавілля влади, репресії і переслідування незгодних з політикою правлячої верхівки, залякуванням розправою над кожним, хто розвінчає їхню потворну, ворожу народові і самому Богові суть. Це було в Радянському Союзі. Але ж ми ніби живемо в незалежній демократичній правовій державі. Принаймні нас у цьому переконують правителі, хоча таким бездуховним, аморальним і безправним наше суспільство ще, певно, не було ніколи. І свідченням цьому є цинічно організована кампанія гоніння некон’юктурного священика - Патріарха Мойсея, відомої у світі духовної особи. І зруйнування храму - то є частина загального плану замовників по знищенню Божої, а не урядової Церкви в країні. Чи так багато в Україні храмів, збудованих на кошти єпископів та громади, до того ж збудованих власними руками для щирого служіння Богові, в інтересах народу, а не власної кишені церковних політиків? Чи мало в нас людей, які живуть за межею бідності, на маючи де прихилити голови, що треба ще зруйнувати обитель, залишивши без даху 16 чоловік духовенства з сім’ями. У своєму паразитуванні і можновладці виродилися морально остаточно, бо кожна нормальна людина розуміє, що не можна навіть думати про знищення храмів, бо то є обитель Духа Святого. І якщо цього не тямлять керманичі і поводирі, то ким вони є і куди вони заведуть народ України?